Шалений дощ блукає містом,
Шалений вітер горне листя,
Та у імлу нічну пірнуло
Зненацька павутиння сірих вулиць.
Приспів:
Цю містику ночі
Відчути я хочу,
Пізнати безмежність її.
Цей сум листопаду
До серця покладу,
Забувши про все взагалі...
Та як забути твої очі,
Той гуркіт грому серед ночі,
Розмай травневий вирував,
Він в розпал зливи нас вінчав.
Приспів:
Вже літо далеко,
Віднесли лелеки
У вирій тужливе "прощай".
І як же збагнути,
Що вже не вернути
Ніколи травневий розмай.
Цю містику ночі
Відчути я хочу,
Пізнати безмежність її.
Цей сум листопаду
До серця покладу,
Забувши про все взагалі...
