Я бачу сум в твоїх очах,
А, може, десь й маленький страх
Перед неминучим старінням...
Але не бійся ти, мала, -
Куди б нас доля не вела,
Любові завжди буде воскресіння.
Ти за роками не тужи,
А краще пам'ять збережи
Про те, що дарувало тобі радість.
Ніщо не піде в небуття,
Куди б нас не вело життя,
Коли постукає у двері старість...
І хай у даль летять літа,
А доля сяде на літак
І вирушає в височінь до неба;
Тебе кохатиму й тоді,
В душі ми будем молоді,
І іншої мені уже не треба!
