Падали сльози - влучило в серденько слово,
З гуркотом грому град розкотився в душі...
Холодно й пусто... Блискавка, злива і втома.
Важко - із серця й без того стирчали ножі.
Легко образити - важко забути образи.
Легко штовхнути у спогади, де все болить...
Розпач, зневіра - зливою котяться сльози,
Вправно ховаю, не можу ще й досі спинить.
Хочу пробачити! Мушу! Повинна! Не сила...
Скільки вже бачено тих жалюгідних образ -
Дякую долі за досвід, його ж я просила...
Болем не раз відшліфована, ніби алмаз.
Падали сльози - влучило в серденько слово,
З гуркотом грому град розкотився в душі...
Холодно й пусто... Слово мені не полова -
Боляче з серця виймати вербальні ножі.
́
