Вмирає все, лиш слово не вмирає,
Воно планети вірний камертон:
У час біди щосил про «sos» благає,
У дні торжеств міняє радо тон.
Та чи всі силу слова розумієм,
Його сьогоднішню і історичну роль,
Це завдяки йому стаєм кумиром,
До інших душ знаходимо пароль.
Словами володіють тільки люди –
Такий Творця дарунок маєм всі.
Є поміж слів легенькі і стопуді,
Народжені ще в Київській Русі:
Людське єднання – сила незборима,
І віра з правдою в тризубі одному,
А він непритаманний сходу й Риму,
Бо ж народився тут в вогні й диму!
7.06.2020.
Ганна Верес (Демиденко)
Цiкавiй вiрш, Ганно. Досить гарнi, справедливi рядки. Так i е, то, кажуть, князiвський символ був - тризуб у князiв Русi. Ще за часiв князя Святослава Iгоровича у його дружинникiв на держаках прапорiв зверху були прикрiпленi тризуби. Ось, дивiться: https://osvita.ua/vnz/reports/history/4150/
У слові - величезна сила. Тільки словом можна єднатися людям. "Воно планети вірний камертон..."Влучно! 
