КОРОНАВІРУСНЕ ЗНАЙОМСТВО
гумореска
Зайшов я якось в супермагазин Ашан,
Було у нім в цей час народу забагато,
Хоча і карантин у місті, та від голоду страдати,
Людей не стримає – ні карантин, закон ні рамадан.
На вході всіх медслужба провіряє чинно,
Аби ніхто не кашлянув, не чихнув й не зітхнув,
Температуру провіряють у захожих вправно,
Щоб всі були здорові і ніхто не прошмигнув.
Людей у масках, рукавичках, окулярах – не узнать,
Усі немовби жабенята, зиркають навколо,
І на одно лице, що і знайомих не впізнать,
Й мовчать, як мумії – бояться проронити слово.
Ходжу між продовольчими я стелажами,
Й продукти вибираю у контейнер необхідні.
Ряди полиць в Ашані всі розставлені кругами,
І я кручусь мов дзиґа по рядах цих відповідно.
Та хтось із-заді враз штовхнув мене: «Привіт сусід!»
Я оглянувся. Із контейнером стоїть сусідка.
Давно жили ми разом в однім домі й один вхід, –
« Кого я бачу! Здрастуй, давняя моя крихіка!
Давно не бачились, я став тебе вже й забувать,
Ти переїхала з масиву ще із першим мужем,
Й де мешкаєш тепер І мужа другого як звать?
Зови його. Де він? Можливо ще й подружим».
«Мовчи рідненький! І ні пари з вуст про ті стосунки.
Він відійшов… Як справи в тебе? Чи остепенився?
«Живу, як всі. Працюю, друзі. Дома поцілунки»…
«Завидую. Давай зустрінемось, вночі мені ти снився».
«То приїжджай. Жона на дачі – домик у нас славний.
Посядем тишком й помя’немо молодість свою»…
«Ти помовчи. Я подзвоню… Іде мій правовірний, –
Я розкажу йому про наш масив й сім’ю твою…
Знайомся Ваня – це сусід мій давній по масиву,
Ми жили разом в однім домі і на поверсі однім,
Зовуть Петром, а жіночку красиву, чорнобриву,
Наташею – вона ось тут, у залі в тім сусіднім».
«Шановна, – я сказав, – ви мабуть зараз обізнались,
Зовуть мене Романом, правовірную – Секлета
Й живемо ми безвиїзно – не те мабуть вам снилось, –
Це показалось вам, що я сусід ваш, із далека!»
«Сусідка» із ненавистю так зиркнула нещадно,
Що я жахнувся ввесь і в мене дибом чуб устав.
Мені так стидно стало, боляче й надсадно, –
Коронавірус нас поплутав і обох дістав!
Юрій Ярема
ID:
878406
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.06.2020 12:10:04
© дата внесення змiн: 03.06.2020 12:10:04
автор: Юрій Ярема
Вкажіть причину вашої скарги
|
