Комусь сьогодні сімдесят,
А в когось мокрі пелюшки,
Комусь лишилось місяць-п’ять,
Комусь судилось жить роки.
У когось внуків вісім є,
А хтось самотній сирота,
Знайомих безліч в когось є,
А друзів мало, от біда!
У когось є квартира й дім,
Робота, гроші і авто,
А хтось до цього збайдужів,
Й лаштує постіль під мостом.
Комусь важливо мать посаду,
Вагомий підпис й сильний вплив,
А хтось не зробить ані кроку
До цілей, що він не любив.
Хтось прочитав багато книжок
Та мало що з них пам’ята,
А хтось напам’ять вірша вивчив,
І пам’ятає на віка.
Хтось любить дуже малювати,
А хтось вважає це пустим,
Хтось мріє скрипку взять і грати,
Та відкладає це між тим.
Для когось є й Шопен, і Моцарт
Пустопорожній, марний звук,
А хтось купує їхні ноти,
Й не може випустить із рук.
Кажуть, Вольтер волів померти
За справою, яку любив,
Позаздрить можна лиш щасливцю,
Який цю долю заслужив.
