А чи потрібно це мені…
Та навіть не питай.
Одна потягне мене вниз,
А інша десь у рай…
Одна з цікавістю в очах
Загляне в серце й знов
Читай мене, гортай мене…
І сон вже відійшов.
Він зазирає у вікно,
Дивується й мовчить.
Бо книга з вітром заодно
Листками шелестить.
Як дивно бачити в ній світ,
Який давно минув.
Й шукати відповідь-завіт
В ній, що туди пірнув.
Там правда вицвіла, стара
Застеріга любов,
Що надійшла уже пора
Шукати її знов…
