Морю залишу на згадку про себе,
Де два краї на тисячі миль розійшлись,
Мене до нього його загадка вабить,
Таким прозорим, спокійним і залишись,
В моїй пам'яті, де хвилі змивають,
На піску, на березі мої сліди,
І в обіймах колихають,
Тисячі галонів солоної води.
На згадку кину сережки у воду,
Хай лежать десь на морськім дні,
І я не забуду цього краю вроду,
Щоб ще не раз повернутись сюди мені.