|
О Боже,я завжди,щось прошу,
і зупинитися,на цьому,я не можу.
Завжди,щось треба,щось не так,
і я прошу,відчувши милостині смак.
І ось думка у голову прийшла-
так не просити,а дякувати повинен я.
Живий,здоровий у мене є сімя,
маю хату,авто-чого,ще хочу я.
Чому,на колінах у ікони стоячи,
підказує,щось-не дякуй, а проси.
Той має те,а той їде туда,
а ось у того, краще за твоє життя.
І так в думках,я молячись блукаю,
читаючи слова,молитви,я не відчуваю.
Прости,помилуй Боже і спаси-
гріхом оповитого,мене ненакажи.
Спасибі Господи,за все,що є,
що було у житті і далі,що буде.
Слава Богу,за все,що є у мене,
в душі, в житті-звертаюся,Боже,я до тебе.
ID:
864518
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 11.02.2020 22:02:26
© дата внесення змiн: 11.02.2020 22:02:26
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
