Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Падав сніг на гілки - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Valentyna_S, 19.02.2020 - 18:58
Повернули,Валю, у далеке-предалеке минуле, в якому мене також колихали на підвісній з лозини колисці під світло каганця і бабуся пісні співала, бо мама працювала в колгоспі
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, був тоді такий час, що на третій день після пологів уже потрібно було іти у колгосп на роботу. Дякую за підтримку, Валю!
Фотиния, 01.02.2020 - 16:46
Коли тяжко на душі - подумки вертаюсь в дитинство, заколисую свої печалі і тривоги Душевно, Валічко! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Точно! Дитинство - це ліки, котрі не мають терміну дії! Дякую, Сонечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі і дякую, Любонько!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хотілось показати у вірші все так, як є у реальному житті. Дякую, Ніно!
Тетяна Горобець (MERSEDES), 30.01.2020 - 10:44
Чудово Валюшо!!! Завжди приємно згадувати тих що були поруч!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це точно так! Дякую, Танечко!
Світлая (Світлана Пирогова), 30.01.2020 - 10:24
Незабутнє дитинство і ті люди, що були поруч. Чудова лірика!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Світланко, за дружню підтримку!
Катерина Собова, 30.01.2020 - 07:55
Читала з завмиранням серця, бо і нас п"ятьох виколихала отака колиска на гаку у сволоці! Дякую, Валечко, за такий чудовий вірш!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тоді давай дружню п’ятірню, бо і нас у батьків було п’ятеро! Дякую, Катрусю!
Не Тарас, 30.01.2020 - 01:49
Скільки весен і скільки снігів,Пропливло мимо тих берегів. Пропливло не повернеш назад. А Ваш берег уже листопад. Там колискою пам*ять гойдне. По закутках життєвих шкрябне. Коли в радість.а коли у сум, Берег мрій.берег споминів-дум. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудовий експромт! Дякую щиро, Не Тарасе!
Амадей, 29.01.2020 - 22:02
Спасибі Валю за такий гарнющий вірш. Зачепило як кажуть за живе. Від спогадів ніде не дітись.(На крючку біля печі колиска висить, так краще) Щастя Вам, натхнення й любові незрадливоі. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Виправила! Так, Андрію Васильовичу, спогади дитинства залишаються з нами на все! Дякую та, хай і Вам щастить!
Малиновый Рай, 29.01.2020 - 21:30
БАЧИВ Я ДЕ ВИ ЖИВЕТЕ.У МЕНЕ ПРИБЛИЗНО ТАКОЖ.ТОМУ ЗАВЖДИ РАДИЙ ЧОМУСЬ НОВОМУ І СПОГАДАМ. І ЗВИЧАЙНО ВАШИМ ЧУДОВИМ ВІРШАМ.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тішусь, що Вам і моя Волинь припала до душі, бо земля у нас на Україні кругом гарна! 12 Дякую щиро, Рає!
Ніна Незламна, 29.01.2020 - 21:27
Дуже гарно, Валюшо! Яка то ніжність...Того дитинства спомин... Вже й радість на душі й сльозинка щастя...
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Ніно, дитинство, - то особлива пора нашаго життя! Дякую!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розмовляла сьогодні по телефону з троюродною сестрою, наше дитинство пройшло у спільних іграх та навчанні, а згодом долі нас розкинули далеко одну від одної, от і нахлинуло. Дякую, Світланко!
|
|
|