|
Засніжена доріжка і лавочка в снігу,
і вітер,вальс танцює з сніжинков,на даху.
Ароматна кава,до себе,так манить,
так яж,у місті,Тячів-зайду каву попить.
Містечко,що сіяє,узорами вітрин,
і радіо на площі,веде прямий ефір.
Тут всі,про всіх,все знають-вітаються завжди,
так це,районний центр-скажем,тихеньки ми.
Гірське містечко в горах,що сяє у красі,
на самому кордоні,на самому краї.
Ще Тиса омиває,містечко,це гірське,
гоцул,румун й венгер-тут по,братськи живе.
Хоч я і не місцевий,хоч я живу в селі,
та рідний,милий Тячів,завжди,є у душі.
Містечко Європейське,що у любій порі-
хоч сніг,хоч квітнуть вишні,його люблять усі.
Це Тячів,розумієш-й цим,сказано усе,
містечко на кордоні-й інакше, не буде.
Так відповість,вам кожний,когоб я,не спитав,
і це побачить кожний,хто тут, хоч раз бував.
ID:
859332
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 26.12.2019 17:36:59
© дата внесення змiн: 26.12.2019 17:37:24
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
Гарно про містечко! 
