До мене доля якось зранку увірвалась,
Мені налила у горнятко дивний сік,
Його ковтнула, захмеліла, закохалась,
Життєве русло розвернулось в інший бік.
Пішла туди, де ще ніколи не бувала,
Без сну кохала день і ніч, до забуття,
Уся сп'яніла, соком душу напувала,
Купала в ньому своє тіло й почуття.
Пройшли роки і сік у долі закінчився,
У звичне русло повернулося буття,
Та десь глибоко у мені той смак лишився,
Той дивний смак, який змінив моє життя...
***
