За натхнення дякую художнику, майстру народної творчості
Валентину Ковальчуку (м.Андрушівка)
Одвічна філософія життя –
Цей кругообіг із весни – у зиму…
Художника натхнення і чуття
В картинах світу оживають зримо.
Поліська пуща – казка лісова,
Спішить у бір затаєна стежина,
Ця тиша, сонце, ця теплінь земна…
В полотнах промовляє Україна.
Тут світ краси, відкритої тобі ,
Минуле пелюститься і ясніє:
Ось материні очі дорогі
Крізь час і простір лагідно зоріють.
Забутий вітер мальвами пахтить
Із позахмар’я, з вічності порогів…
Ще мить одна, мала єдина мить –
Все оживе, лишень велінням Бога.
Осонцена енергія буття,
Гармонія любові і натхнення,
Світ України, серця почуття,
Прекрасного ясне благословення…
Красу кожний бачить і розуміє по-своєму, тому так цікаво увійти в невідомий світ краси іншої людини. Це стосується і поезії, і музики, і живопису.
Дякую, п. Катерино.
