Коли зникає туман між серцями,
Коли зникає замовчаний погляд -
Зникає замовчаний дотик між нами,
Руйнується спалений сумнівом спогад.
Коли лавина шукає виходу,
Коли вулкани мріють прокинутись,
Тоді шукаємо поруч видиху,
Щоб тут чужими вже не прикинутись.
Тоді торкаємось пальців солодко,
На паузі світ наш стоїть та життя.
І може завтра нам буде холодно,
Забудемо в небі де наша земля.
Тоді лавиною сповняться душі,
Тоді печалями заплачуть ноти,
А поки, сьогодні не треба суші.
Сьогодні лиш Ти мої всі турботи.
Так хай зникають тумани між нами.
Давай відпустимо вже цю лавину,
Давай не тільки думками. Губами
Кохати любові земну частину.
