Я зміг жити один , хай невтішні прогнози
Попри часті погрози, я зміг жити один
Я зміг прагнути щастя, забувати про грози
Я зміг прагнути щастя, я зміг жити один.
Я кажу усім, хто у мене питає:
Я у парку гуляв, між опалих днів
І під кленом стояв і думав чекаю
Я ту із моїх усвідомлених снів.
А сон не ішов, не лукавив свідомість
Не бачив в мені своїх перспектив
І навіть крізь усю твою невідомість
Завжди проявлявся в житті негатив.
Ти чекала мене пару років і день
Мов не мала інших варіантів
Ти чекала допоки опалолистий клен
Не пішов і сам гулять самотнім парком
І стояла сама серед пустки дерев
Серед злих вітрів засторог
Я не йшов забиваючи руки у кров
Об закриті двері на закритий замок
Історія ця про проблеми в душі
Про зачинене небо відсутністтю суті
Про те що тебе я все ж віднайду
Попса: і тоді візьму тебе за руки!
