Закохуюсь, Чернігівщино, в тебе
Не раз, не два, а з кожним днем все більш.
Саме тобі дарунки слало небо,
А це Чумак, Грінченко і Куліш.
Кобзар наш тут красою упивався
І Рєпін з Глінкою, й Васильченко були,
Тут Глібов жив-творив, в піснях кохався,
І Муромець утрапив до билин.
Качанівка, Миронівка, Чернігів,
Іржавець, Ічня, Седнів – їх раї…
В житті немає випадкових збігів:
Тут музи відшукали всі свої.
Служив тобі і Олександр Довженко
Від першого і до останніх днів.
Хтось пам’ята його Сашком маленьким,
Хтось – мужем мудрим, батьком для рідні.
Непросто всіх тобі згадати, краю,
Хто стартував тут, хтось – знайшов в житті,
Та кожному з них був ти тихим раєм,
Зорею, котра сяяла в путі.
Мій краю, «Чорну раду» й «Кулішівку»
Саме тобі подарував Куліш,
Мені також поезії нашіптуй,
Може, і їх читатимуть пізніш.
О краю мій, ти вмієш надихнути
Митця, та так, що він сягне висот,
Бо маєш чари папороті й рути
І витривалий, як ніде, народ.
25.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
