Чом я тебе тормошу,
Навіщо тебе я тривожу?
Пошепки, тихо кажу:
Жити без тебе не можу.
Серце колотить щомить:
Забудь те кохання, жінко...
До тебе, крізь терен, летить,
Пульсує, молотячи дзвінко.
Повісті зжовкнув папір,
Відгомін - глибоко в серці.
Вітру стокрилого гін:
З перцем обоє, з перцем...
В ліжку твоїм пасія...
Двоє набрались застуди...
Авже ж якось буде...не я...
Як кажуть : якОсь воно буде
Змієм спокусливим в"є
Вервечку спогад, де двоє...
Там серце твоє і моє...
А в них - аритмії , збої
Ніжність, що вкутала б світ,
Терни здавалися пухом,
"Він і вона" - моноліт,
Здіймались єдиним духом.
Чом я тебе тормошу,
Нащо завдаю тобі клопіт?
Без права любити - люблю...
Питання... Мовчання.. Допит...
Н. Карплюк - Залєсова
18.09.19.
