Нашим співгромадянам, синам і дочкам ,
захисникам України, присвячую…
**********************************
Кровиться бинт на смертному чолі…
- Живи, коханий, я зігрію тілом…
Замовк, затих – втопився у війні…
З тобою я – і туга посивіла.
Знов ранок був і обстрілів обвал,
Новітній вік – убивчий гул снарядів…
Я збайдужіла… Смерті лився шквал…
Ти ж спав, німий… Лиш говорили «гради».
Там, за вишневим димом, - чорний хрест.
Суха земля лягла тобі на груди.
Був дивний сон: ти йшов – живий. Воскрес?
Навколо сонце й люди, люди, люди…
Вони сміються і ведуть дітей,
Вони живуть, цілуються, співають…
Їм байдуже до воєн і смертей…
Невже про нас не згадують, не знають?..
Це доля нас обрала і війна.
Курить Донбас – розстріляна руїна…
А нам назад дороги вже нема,
Бо за плечима – мати й Україна.
Дорога до миру - війна для всіх... 
