Кіломе́трами ллються пісні́:
В них вся туга моя за тобою.
Мої думи... Вони затісні!
А я стала для них мов рабою.
Ріже душу твоя німота:
Я такого ще болю не знала.
Цілу вічність тебе вже нема -
Я ж від снів це яко́сь приховала.
Ніжні руки голублять мене,
Губи шепчуть зухвалі зізнання.
Вмить стираються в порох всі «не» -
Віддаюся тобі без вагання.