Я сам такий обрав для себе шлях,
Хоч добре знав, що буде це не легко,
Але тримав я музу на руках,
Коли Орфей забрав мене у пекло.
І байдуже, художник чи поет -
Тонка натура, творча особистість,
Завжди сам із собою тет-а-тет,
Але в житті з'являється барвистість.
Такі як ми приносять в світ красу,
Краплину фарби в чорно-білі будні,
Бо вибрали ми долю не просту,
Не думав жоден про своє майбутнє.
Ніхто талант ні в кого не просив,
Ніхто з талантом зразу не родився,
З нас кожен сам себе таким створив,
А не одного разу з ним проснувся.
З нас кожен знає, що воно таке,
Коли вже душу розірвав на шмаття,
Бо це заняття зовсім не легке -
Для когось дар, для когось це прокляття.
Як вибрав творчість, то завжди твори,
Щоб залишити спадок після себе,
І ти не слухай тих, хто говорив,
Що буде байдуже усім на тебе.
Не слухай, хто і що би не казав,
Бо не горять рукописи ніколи,
Згорають тільки ті, хто їх писав -
Залишаться картини, вірші, твори.
12.08.19
