Куди ти підеш склавши крила і повернувшись спиною?
В якому з життів чекати нової зустрічі?
Як швидко візьмеш і відмовишся бути собою?
Закривши всі двері, ігноруючи сни в ночі.
Кого ти знайдеш, якщо душу за чуже щастя.
В чиїсь незнайомі руки, у темну прірву байдужості.
Нових кордонів і меж перетнути тепер не вдасться,
Тож відпускаєш, з думок, і просиш хоч трохи мужності.
Куди ти підеш, два тонких шрами іще так болять нестерпно,
Аби лиш подалі від дому і непотрібних тривог.
Він буде щасливий авжеш. А ти в дорогу і пам'ять стерти.
Й молитись за нього тому, кого називають 《Бог》.
