А ЛІТО НАГАДУЄ ПРО ТЕБЕ
А Літо,нагадує про тебе
Я куди ,ходжу...бачу образ твій.
Від грози,-почорніло небо...
Лл'є,холодний дощ ...туги носій.
Вчора ,долі були легато...
Нині,самотність печаль ,жура.
Падає,дощ розлився стакатто
Звучить,нота...мелодія сумна.
холодний вітер огортає плечі...
Я ,за тебе ,за себе живу.
Курличуть,голоси лелечі
Пером,витираютьз очей сльозу.
Звикаю,до плаксивої погоди
І жити,без сонечка весни.
Невимовний біль,душу глоде...
Іду,у літо... шукаю, твої сліди.
Пам'ять,нагадує про тебе...
Цей літній дощ ,що в душу б'є.
тихі вечори зоряне небо
Веде ,під лебединне крило твоє.
А ще ,так далеко до зими
листя зелене під ногами.
І шумлять, віттям тихо ясени
І лікують, душу піснями.
Відлетів ,голубом вдалину...
де вічна зоряна тишина.
Мені ,залишив печаль, журбу
мінорну ноту ,пісні слова.
М .Чайківчанка.
