Навіть сонце по - іншому сходить у пору весняну
І серпанки ранкові вдягають красу із роси.
Я малими ковтками смакую любов з порцеляни,
За закритим вікном чую знову пісень голоси.
То співає любов, бо весною все прагне кохання,
Проростає корінням у кожній істоті живій.
І приносить завжди насолоду і часом страждання,
Бо любов на землі є майбутнього вічний рушій.
Подивіться у вічі, погляньте на білі нарциси,
Посмакуйте, як пахне ранкова низенька трава.
А коти по дахах, як відомі народні артисти,
Бо виконують арії, часто забувши слова.
