Здалось, мов час навколо зупинився,
Кругом лиш ніч, а поряд тільки ти,
Рукою я торкнувся до руки,
І в твої очі вперше подивився.
Побачив відображення в них неба,
Яскраві зорі світяться вгорі.
Не помічаю більше ні душі,
Всі наче зникли, нам їх і не треба.
Тоді так тихо стало і беззвучно,
Лиш чути було тільки голос твій,
А він такий солодкий, чарівний,
І слухати його хотілось вічно.
А може вечір той лише наснився?
Бо так буває тільки уві сні...
Було все добре й ми були одні,
Здалось, мов час навколо зупинився.
02.05.19
Гарна елегія, козаче! 
