За хвилину до твого цвітіння,
І за мить до твого щастя,
Кілька іскор мого́ горіння,
Кілька спогадів мого багаття.
Заховавши очі у квіти,
Заховавши усміх в серйозність,
Де ж красиву тебе подіти,
Заступила собою порожність.
Вітер, сонце - то друзі твої,
Що для них наша необережність,
Це здавалось лише, нічиї,
І політ у таку ж безмежність …
Заховавши слова у думки́ твої,
Знову стріну свою небуденність,
Заховавши обличчя в волосся твоє,
Поруч ніжність, і трішки бентежність …
Видається мені, що так граюся,
Оминаючи дні, навіть ночі.
Обертаюся, обертаюся,
Вже весна, я шукаю очі …
Заховавши очі у квіти,
Заховавши усміх в серйозність,
Де ж красиву тебе подіти,
Заступила собою порожність.... Це дуже талановито! Браво! Щастя, воно приходить несподівано...Може лелеки принесуть на днях
Це дуже талановито! Браво! 
Щастя, воно приходить несподівано...Може лелеки принесуть на днях 
О
дякую
дякую
дякую
