Я була поруч..
А ти не зважав..
По - своєму ти жив..
В своєму світі..
Ти жив у світі,
вимірі своєму..
Мене ти згадував,
тоді лиш, коли сум
в душі у тебе був..
Коли тобі ставало нудно..
Коли забракло сил тобі..
Я була поруч..
Вірила у тебе..
Старалась розділяти ту печаль..
що була у душі твоїй так часто..
Ти не зважав, на мене,не зважав..
І не зважав,що став для мене світом..
Тепер ти дуже чуйний став..
Бажав щось повернути..
Як було..
Так як було, уже більше не буде..
Я зрозуміла..Я не річ..
Я може винна в цьому всьому..
Та зрозуміла...Залишившись віч -на - віч
з собою..
Тепер весна.. Надворі все буяє..
І я одна життя нове починаюю
Щодня радію.. усміхаюсь..
Бо я живу..І не зламаюсь..
Весна.. Надворі все буяє..
Іду одна...Тебе я забуваю..
Хай збуваються мрії! 
Нехай весна і любов все перемагають! 
