|
30 кумедних цитат з «Дівчат»
Комедійний художній фільм «Дівчата», знятий за однойменною повістю Б. Бідного режисером Юрієм Чулюкіним в 1961 році, відомий кожному. Головну героїню, 18-річну Тосю, що приїхала в ліспромгосп працювати в їдальні, блискуче виконала Надія Румянцева, якій на момент зйомок вже було 30.
Стрічка відразу сподобалася глядачам і навіть критикам. Але вище начальство вирішило, що комедія надто побутова і дрібнувата для радянського екрану, хоча протягом 1962 року її подивилися майже 35 мільйонів глядачів. За кордоном картина мала приголомшливий успіх і отримала безліч призів кінофестивалів. Зарубіжні газети навіть дали прізвисько Надії Румянцевій - «Чарлі Чаплін у спідниці».
А кумедні цитати з «Дівчат» веселять вже не перше покоління:
Так хочеться бути красивою, я б тоді за всіх ошуканих дівчат помстилася! Ось йду я гарна по вулиці, а всі зустрічні хлопці так і столбенеют, а які слабші - так і падають, падають, падають і самі собою в штабелі укладаються!
Я ось все думала, як це люди цілуються. Адже їм же носи повинні заважати? А тепер бачу - не заважають.
- Любиш?
- Кого ?!
- Гречку!
- Обожнюю!
- Я і сама дійду. Тут ведмедів немає.
- А хіба дівчину проводжають тільки через ведмедів?
В їдальні і в лазні всі рівні.
- Тось, ну хочеш, досліди Ти мене, якщо не віриш!
- Що ти, трактор, щоб тебе відчувати?
Ех і здорова! Розгодувала я тебе, Надія, на свою погибель.
Підіть звідси! А то у мене ... ложки пропадають!
Краще я потім якось, а то ми сьогодні все переробимо, а на завтра нічого не залишиться.
- Ти куди?
- А так коротше.
- А так - довше.
Батюшки, куди це у людей самолюбство дівається?
Я б всім, хто заочно вчиться, ордена б давала. Це ж яку силу волі треба мати! Ніхто над нею не стоїть, а вона все займається, займається.
- Техніка! Тут міркувати треба! Це тобі не картоплю варити!
- Ти думаєш, що картопля - це так ось просто? Не тут то було! З картоплі знаєш, скільки можна страв приготувати!
- Сан Санич приходив?
- Був тут якийсь облізлий, а як звати, не знаю.
- Вона, брат, така!
- Яка?
- Підростеш - дізнаєшся!
- Надька ось-ось 28 стукне, тут не те що за Ксан Ксанича, за козла підеш.
- Ех ти, вареники з картоплею.
- Начебто деякі і по любові заміж вийшли, а тепер листами від коханого чоловіка грубки топлять.
- Так ... Умила вона тебе!
- Подумаєш, теж мені фігура!
- Фігури може бути і немає, а характер - у наявності.
- Ось ми сьогодні з історії проходили, був такий час, коли жінки чоловіками командували. Дуже правильний був час! Я ось тільки його назву забула.
- Матріархат, чи що?
- Ти теж знаєш? Ось вони де у нас сиділи, голубчики! Так ні, випустили їх стародавні жінки, ось вони тепер і командують!
А це що? Навіть нижче мене зростом.
Кому чого в місті купити? Приймаю замовлення до однієї тонни.
Щі у новій кухарки ВО! Рагу як в санаторії. Кожен калорій на своєму місці!
- Дозвольте?
- А ви завжди з цигаркою танцюєте? І в шапці? Так ось, з такими я не танцюю!
Яка ж це любов? У селищі про нас казна-що базікають, а я тебе ще ні разу не поцілував.
- Бачиш те місце? Он, пожежний щит. Це місце у нас Камчаткою називається. Сидять там деякі вечорами парочками. Посидять, посидять, а потім кімнату окрему вимагають, а кімнат вільних у нас немає.
- Ненавиджу ....
- Ти ж казала, що полюбила?
- З тих пір ще більше ненавиджу!
- А ви і є це нове начальство, якого всі так бояться, так?
- Ну ... вже не такий я страшний.
Перший раз таких одноосібників бачу.
А я ось ніколи заміж не вийду. Одному адже краще, хочу - халву їм, хочу - пряники.
Переклала на українську мову 13.03.19 7.35
30 задорных цитат из «Девчат»
Комедийный художественный фильм «Девчата», снятый по одноимённой повести Б. Бедного режиссёром Юрием Чулюкиным в 1961 году, известен каждому. Главную героиню, 18-летнюю Тосю, приехавшую в леспромхоз работать в столовой, блестяще исполнила Надежда Румянцева, которой на момент съемок уже было 30.
Лента сразу понравилась зрителям и даже критикам. Но высшее начальство посчитало, что комедия чересчур бытовая и мелковата для советского экрана, хотя в течение 1962 года её посмотрели почти 35 миллионов зрителей. За рубежом картина имела ошеломляющий успех и получила множество призов кинофестивалей. Зарубежные газеты даже дали прозвище Надежде Румянцевой – «Чарли Чаплин в юбке».
А забавные цитаты из «Девчат» веселят уже не первое поколение:
Так хочется быть красивой, я б тогда за всех обманутых девчат отомстила! Вот иду я красивая по улице, а все встречные ребята так и столбенеют, а которые послабей — так и падают, падают, падают и сами собой в штабеля укладываются!
Я вот всё думала, как это люди целуются. Ведь им же носы должны мешать? А теперь вижу — не мешают.
— Любишь?
— Кого?!
— Гречку!
— Обожаю!
— Я и сама дойду. Здесь медведей нет.
— А разве девушку провожают только из-за медведей?
В столовой и в бане все равны.
— Тось, ну хочешь, испытай меня, если не веришь!
— Что ты, трактор, чтобы тебя испытывать?
Эх и здоровая! Раскормила я тебя, Надежда, на свою погибель.
Уйдите отсюда! А то у меня… ложки пропадают!
Лучше я потом как-нибудь, а то мы сегодня все переделаем, а на завтра ничего не останется.
— Ты куда?
— А так короче.
— А так — длиннее.
Батюшки, куда это у людей самолюбие девается?
Я бы всем, кто заочно учится, ордена б давала. Это ж какую силу воли надо иметь! Никто над ней не стоит, а она всё занимается, занимается.
– Техника! Тут соображать надо! Это тебе не картошку варить!
– Ты думаешь, что картошка – это так вот просто? Не тут-то было! Из картошки знаешь, сколько можно блюд приготовить!
— Сан Саныч приходил?
— Был тут какой-то облезлый, а как звать, не знаю.
– Она, брат, такая!
– Какая?
– Подрастешь – узнаешь!
— Надьке вот-вот 28 стукнет, тут не то что за Ксан Ксаныча, за козла пойдешь.
— Эх ты, вареники с картошкой.
— Вроде бы некоторые и по любви замуж вышли, а теперь письмами от любимого мужа печки топят.
— Да… Умыла она тебя!
— Подумаешь, тоже мне фигура!
— Фигуры может быть и нет, а характер – налицо.
— Вот мы сегодня по истории проходили, было такое время, когда женщины мужчинами командовали. Очень правильное было время! Я вот только его название забыла.
— Матриархат, что ли?
— Ты тоже знаешь? Вот они где у нас сидели, голубчики! Так нет, выпустили их древние женщины, вот они теперь и командуют!
А это что? Даже ниже меня ростом.
Кому чего в городе купить? Принимаю заказы до одной тонны.
Щи у новой поварихи ВО! Рагу как в санатории. Каждый калорий на своём месте!
— Разрешите?
— А вы всегда с папироской танцуете? И в шапке? Так вот, с такими я не танцую!
Какая ж это любовь? В посёлке про нас невесть что болтают, а я тебя ещё ни разу не поцеловал.
— Видишь то место? Вон, пожарный щит. Это место у нас Камчаткой называется. Сидят там некоторые по вечерам парочками. Посидят, посидят, а потом комнату отдельную требуют, а комнат свободных у нас нет.
— Ненавижу….
— Ты ж говорила, что полюбила?
— С тех пор ещё больше ненавижу!
– А вы и есть то новое начальство, которого все так боятся, да?
– Ну… уж не такой я страшный.
Первый раз таких единоличников вижу.
А я вот никогда замуж не выйду. Одному ведь лучше, хочу — халву ем, хочу — пряники.
ID:
828828
Рубрика: Проза
дата надходження: 13.03.2019 07:59:26
© дата внесення змiн: 13.03.2019 17:04:44
автор: Тома
Вкажіть причину вашої скарги
|
Справдi, дуже якiсний вiн, захоплюючий такий сюжет.
