Мої вірші, як кораблики
пущені по воді.
Вони, як листя дерев,
розлітаються в нові серця - двері.
Вони плакали зі мною, раділи.
Вони сумували і відроджували в мені Віру,
я відпускаю їх у Ваші серця,
без забобонів, сміливо.
Вони учили мене, а може
допоможуть і Вам.
Вони, як величезний вал,
народжуються знову і знову,
проливаючись словесним потоком - струмком.
Наскільки велика Сила Слів,
вона може обпалити, як вогнем,
може угамувати спрагу,
може вручити соломинку,
у життєвому потоці довгому.
Все в Житті по Волі Божій.
Є голос - співай,
є талант - малюй,
хочеш сказати - скажи,
хочеш бігти - біжи,
тільки не мовчи, не стій на місці.
Життя - рух,
не пробачить байдужого часу.
мотивуючий вірш)
