ДЯКУЮ
Де б Ви не були, з ким би Вас не зводило життя, які б не були обставини в житті - дякуйте за все.
Дякуйте за все і всім. Навіть якщо Вам здається, що вони ні краплиночки на це не заслуговують. А Ви дякуйте.
Дякуйте в відповідь коли подякували Вам. Здається... Звучить трішки нерозумно. Та Ви спробуйте.
Дякуйте, коли Вам просто посміхнулась незнайома людина. Коли дощ по драбині сходить з хмар. Коли вітер грається Вашим волоссям.
Дякуйте за все. За рідних, за друзів, за ворогів. За тих, хто проклинає Вас і ненавидить.
Дякуйте за шматок хліба, за воду, за очі, за ноги, за руки. За те, що бачите сонце, що посміхаєтесь, що можете плакати.
Дякуйте за все. Кожної хвилини, кожній людині. Дякуйте ночі, що прийшла і вклала Вас в ліжечко. Дякуйте сонечку, що будить Вас.
Дякуйте зимі. Бо вона вже зібрала валізи і купила квиток. Дякуйте весні. Бо вона вже сіла в потяг і замовила каву.
Дякуйте за все. Бо вдячність - велика молитва. А Бог бачить і посміхається. Давайте будемо так робити. Кожного дня. Кожної хвилини. Кожної миті...
Дякую Вам.
Ваша Відочка Вансель
В цьому, напевно, і щастя - бути вдячним усім і усьому! (Правда, я не можу дякувати Гітлеру за загублені мільйони людей, Чикатилу за знищені життя, і ще набереться кілька випадків)!
В мене зараз так дякує дворічний племінник - за все-все, навіть коли старші діти ображають, так зворушливо дякує.
...дуже імпонує мені така Вша життєва концепція, Відочко. Без неї нас в Європу не візьмуть... Папуаси ж бо! 
