У злодія теж є у чомусь початок,
Якась філософія, навіть мета.
Звичайно, злодійство умить не пізнати,
І навіть з собою іде боротьба …
Буває, безкарно удасться украсти
Прикрасу якусь, може навіть книжки,
При цьому це все не назавжди упасти,
Бувають назад з того світу дірки …
Також навіть вкравши крутезну машину,
Це часто іще не останній рубіж,
Але коли грубо образиш дитину,
Тобі не поможе ні камінь, ні гріш …
Якщо у людину, в добро вкрадеш віру,
Розтопчеш в болото збудований світ,
Обманиш чиюсь найщирішу довіру,
Назад вже не буде для тебе воріт …
Крадіжку таку вже нічим не поправиш,
В душі порожнечу уже не згасиш,
Ти того, злодюго, мабуть і не знаєш,
Тому так спокійно ти поки що спиш …
закони можна скоректувати ... як в Україні наприклад ... кодекс можна не шанувати, як в Україні наприклад, а потім раптом ... хочеться дописати, як в Україні наприклад
Очень глубокий смысл.Ведь действительно,кражи материального не сравнить с хищением духовным.И Об этом не стоит забывать. 
дякую
