Вірш посвята коханому воїну АТО, який з 14 року боронить рідний край
Чух"
Потерта клавіша на сірім телефоні,
Шукаєш в осені жаданого притулку
Ти в цьому світі , наче й не сторонній,
Думки про «нуль» приймаєш, як пігулку.
Пройдешній день врізається у скроні
Минулим запахом відстріляної зброї…
Ти у Війни на вічно у полоні,
«Німий» борець зневажливої Трої.
Дороги всі сплітаються війною,
Нічним неспокоєм, зчерствілими руками
Себе ховаєш поруч – за собою,
Як «Дон Кіхот» воюєш із думками…
І промінь сонця стигне в камуфляжі,
Бенгальський тигр з безмежними очима,
Сплітаєш біль у павутиння пряжі
І все, що там залишив, за плечима.
І жовтим листям золотіє смуга долі
Дощами заливає сіль в холодні рани…
Душа… Вона давно бажає волі….
Та до весни, Герою, ще занадто рано…..
Ю. В Сунка. 28.10.2018
