Який же білий сніг... На сонці засвітився.
І барвами ясними заграв і заіскрився.
Мов балеринки всі берізоньки-сестрички.
По їх гілках гнучкеньких стрибають три синички.
У годівнички хтось зерна сипнув їм жменьку.
Зліпив бабусю з снігу і внучечку маленьку.
Тій бабі сніговій одяг він рукавички.
А внучечці рожеві заплів в волосся стрічки.
Хитається злегка ялини пишна гілка.
Гризе там свій горішок мала руденька білка.
Гостинець їй дали проворні рученятка.
Як милувались нею тут хлопчики й дівчатка.
Можливо, це їх сміх між снігу засвітився
І барвами ясними заграв і заіскрився...