О Скажи ,мені мила мамо Україно?!
О де ж ті замріяні весни білоквітні?...
і чому заросли, поля у степ вколіно?...
У смутку, печалі люд зустріча дні літні.
Немов жебраки,і безхатьки твої діти,
По -світу, чигаєм шукаєм світлої волі,
О де ж він де є землелюб, що любить квіти?...
Мудрець ,що кує золоті ключі для долі.
Скажи ,де ж він є отой месія народу?
Землероб, промисловець,і знавець- індустрій,
Що розжене, чорні хмари в любу погоду,
Духом, з'єднає націю-співець златоустий.
Там де панська гора стіною туман густий,
забур'янені розвалини в сизім диму,
полум'ям війни стерто з лиця час золотий,
діди ,заклали фундамент -надію святу.
О скажи ,мені мила мамо Україно!
О де ж ті замріяні весни білоквітні?...
і розпн'ята на вітру-червона калина?...
та розстріляний майдан герої новітні.
Хто прокладе асфальт і відродить село ?...
Ріллю зоре ,і засіє у широкий лан ,
Щоб дозрівали буйні жнива спіле зерно,
Був мир і кожен господар був пан.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Гарно! Ваші слова та до Бога! Щоб нарешті в України була світла,без перешкод дорога,щоб мирно та врожайно, щоб всім людям жилося добре! 
