Ми вибираємо…
Нас вибирають…
Скоро вже...Скоро...
Вибори в міську раду ХХІІ скликання в районному містечку на Сумщині… Я, інженер – механік монтажного управління, перед цим уже відпрацював одну каденцію в якості депутата. Маю якийсь досвід та статистику виборів… І таку в тому числі: на виборчих дільницях відсоток зіпсованих бюлетенів по місту складає 20 – 28 екземплярів…
Керівник місцевого осередку руху запропонував ще раз балотуватись,- з вибором бажаної для мене дільниці…Тоді ще не потрібно було для цього захмарного внеску, який перекрив дорогу в депутати "шарпакам" на всіх рівнях Рад… Дав згоду балотуватись на дільниці, де моїм конкурентом буде один з директорів місцевих підприємств. Відразу ж вирішив не вести ніякої агітації на свою користь,- цікаво.- він виграє вибори, знана людина в місті,в міру чесна, врівноважена, в міру злодійкувата,- звичайна людина часів побудови комунізму,- чи я, знаний тільки по депутатській роботі минулих років…
Вибори я програв з невеличкою перевагою директора… Це було в дусі того часу,- СВІЙ керівний депутат,- це фарба для ремонту учбових приміщень школи… Це залатана покрівля… Це люди для ремонту спортзалу…А що з мене взяти...Але кинулось в очі грубе порушення статистики виборів,- на моїй дільниці зіпсованих бюлетнів стало аж 115 штук…
Вималювалась підтасовка результатів на користь директора… І механізм цієї справи,- взяти потрібну кількість бюлетнів з птичкою проти мого прізвища та поставити таку ж і проти прізвища директора… Бюлетень зіпсований, але перемога за моїм опонентом з фарбою, цементом, дошками, людьми. Вирішив,- ну хай так і буде,- що тут зробиш… Тим більше, що я побачив в цифрі 115,-люди вибрали мене...
Але людина я з юмором… Люблю приколи… То погруддя Кобзаря виторговую у міськвиконкомі сусіднього міста, котре стоїть в занедбаному сквері...І через тиждень бачу,- пам’ятник привели в належний порядок… То ще щось такого ж штибу…
Наливаю в каламарчик густо завареного чаю та й стаю перед очима літнього місцевого інтелігента… В даному випадку,- голови міького виборчого штабу… Розказую,що програв, але маю підозру в фальсифікації виборів на дільниці в одній із шкіл міста…
Каламарчик поставив перед головою… На ньому,- яскрава етикетка не по нашому і дрібненько...Що це в Вас,- питає ввічливо… Це така, кажу, рідина, що коли нанести її на дві лінії, нанесені різними пастами, тобто ручками,- то лінії обезбарвляться… Але в різній степені… Люди привезли із за бугра… Спеціально для виявлення таких фальсифікацій…
Обличчя голови нашого голови густо почервоніло… На лисині виступив піт… А я продовжую,-прошу зібрати комісію та показати мені ті 115 зіпсованих виборчих папірців… Очі голови полізли з лоба… Ввічливість була забута. Сказав,що ніякий дурак нічого мені показувати не буде... Що вони вже опечатані і доступ посторонніх (!!!) до них вже по закону заборонений… Що це такий прецедент, якого ще не було в місті… Що зволожувати кінчик галочок на бюлетні мені ніхто не дозволить,- треба дозвіл ЦВК… А я,- своє...
А я, - своє..
Пожалів я голову,- все таки літня людина,- може в нього з тиском проблеми… Може ще щось… З посмішкою в душі пішов додому… Розказав це все людям... Згодом, при нагоді,- і тому директору, - разом посміялись…Ніяковості на його лиці не помітив…
Це було в кінці ХХІ скликання… Тепер уже самі знаєте, яке на порі скликання… Але вітатись з цим інтелігентом ми почали тільки минулою весною… Ініціатором встановлення відносин був я… Чому була така глибока неприязнь,- не знаю й сьогодні… А таки була… Мимо їхав на велосипеді з дачі,- голову повертав в протилежний бік…Чудасія...
Ой, далеко не всі, колего... Це низові вибори... А вище,- там ще цікавіше...Ви вирішили балотуватися в обласну, а чи може,- в Верховну Раду...Ви порядна, розумна, освічена людина...Фахівець...Але х там такий майновий ценз запровадили,-що вам кілька років працювати треба, щоб його внести...
Цікаві колізії "творення" новоїдержави, кандида 
же в президенти підете? 
