А скільки у поета муз,
отих палких його натхненниць,
Що так тривожать струни душ,
пробуджуючи дар пісенний.
Незнанна тайна під замком,
що закодована під кодом,
Мов мумії у єгиптян,
що нерозпізнані народом.
Покоєсь в тишині гробниць,
а щастя завжди любить тишу.
Я не відкрию таємниць
для кого рими власні пишу́.
Нехай блукають як Мойсей,
в пустелі знанні віршознавці
де ямб шукають,де хорей,
де вигадка,де частка правди.
Зірок насправді,є мільярд,
а може більше - я не знаю!
А скільки муз це мій секрет,
якого я не розкриваю.
22.08.2018 р
