Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ПОЛЕЧУ Я З ЛЕЛЕКАМИ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар Sukhovilova, 03.08.2018 - 22:29
Дякую,Sukhovilova! Якщо ж долетіть мені не вдасться,я на той світ до тебе піду... Нехай осінь іншим дає щастя,чуєш,милий,я до тебе йду... геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 31.07.2018 - 22:17
Дякую,Ганю!Це вчора нахлинула на мене чогось ностальгія, та я ото виклала її на папір, та відразу ж і в КП... А взагалі то я осені не боюсь, вона для мене ніби втіха... А повернуть втрачене неможливо,на жаль...
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 31.07.2018 - 14:08
Дякую,Ніно! Осінь для мене справжнє диво,та розлучатися із літом все важче щось мені стає...
геометрія відповів на коментар Зоя Енеївна, 31.07.2018 - 14:05
Дякую,Зою! На жаль життя наше журливе,і з кожним днем ще гірш стає,у ріднім домі,в Україні,неправди усе більш стає...
геометрія відповів на коментар Світлана Семенюк, 30.07.2018 - 23:36
Дякую,Світлано! Для мене осінь і радість,і втіха,але буває й сумна печаль...
геометрія відповів на коментар Веселенька Дачниця, 30.07.2018 - 21:58
Дякую,Віро! Щось ностальгія наповнила душу,тому й висловитися у віршах я мушу,щоб її хоч трохи зупинить,може тоді й легше буде жить...
Веселенька Дачниця відповів на коментар геометрія, 30.07.2018 - 22:41
Нехай з туманами сум розвіється Дощик змиє Вашу хандру, а Ваш твір цей чудовий в обране собі заберу геометрія відповів на коментар Веселенька Дачниця, 30.07.2018 - 23:41
І ще раз дякую,Віро! Я ніби й не пускаю ту хандру до хати, та буває,що вона мене й не питає,а сама у вікно й у двері заглядає, та ото й мене піймає... Але я вже зрозуміла,що коли сум у душу попадає, той вірші красивіші диктує...
|
|
|