Літо уже котиться за хмарами,
хоч проміння сонячні ясні...
Та уже ховаються за хатами
веселкові спогади мої...
Щоб були ті спогади веселими,
йду я до калини і верби,
там поміж кущами і деревами
хочу заховатись від журби...
Осінь виглядає вже з-за обрію,
змінює всі пахощі земні,
додає краси природі й спокою,
листям замете мої жалі...
В осені чудове різнобарв"я,
ще сполошить душу не одну,
заховає в листі марнослав"я
і постіль постелить вже до сну...
Як зав"ється осінь понад кленами,
і додолу листя опаде,
знову я думками-перевеслами
буду,милий, згадувать тебе...
Спогадами й мріями далекими,-
небо знову стане голубе...
Полечу на південь я з лелеками,
та і там шукатиму тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2018
автор: геометрія