Ти немовби вільна птиця.
Пір'ячко чисте як небо твоє.
В очах прозорих ніжно іскряться -
Промені Сонця, що зранку встає...
Тобі назавжди подаровано - небо,
Ти в ньому міркуєш, ти в ньому живеш.
А взагалі, що ще серденьку треба?
Вільне повітря без блискавок, меж.
І поринаючи в хмари перину,
Смакуєш свободу свою досхочу...
Бачиш Землі -Матусі картини -
Зверху . А я з тобою у думках лечу.
Бачу та чую твоїми очима
Подароване небо, бо єдино воно
Для нас. А сумувати не треба,
Бо навчився літати з тобою давно.