Коли я забуду тебе забувати,
По-іншому зовсім світитиме сонце.
І хмари забудуть небом літати.
І місяць забуде втекти крізь віконце.
І зовсім по-іншому цвістимуть квіти,
І птахи забудуть кудись утікати,
Забуду вірші на будинках писати,
Позичив, побачив? Забуду віддати.
Уміння дивитись і бачити сонце,
Уміння за мить опинитись край світу.
З характеру свого видовбую стронцій.
Кому ще потрібні подібні кульбіти …
Хтось інший забуде когось забувати,
Закине у небо здобутки і втрати,
Хтось інший зуміє це все упіймати,
Забуде забути? Навчиться шукати …