загальний стан обставин та речей
з’ясований супроти волі неба_
чорти та янголи не вигріють плече.
між хмар заклякла сонячна амеба.
завібрувало сяйво льодяне,
запахло першою травневою грозою…
чи зляканий тим дивом прокляне
того хто стік кислотною сльозою
і дивиться з дзеркального порталу…
остання мара впала з п’єдесталу,
розбилася і щезла наче пар.
то вище є блаженство чи то кара…
смола чи мед на спечених вустах…
віск стік давно з тремтячих крил ікара.
сизиф покинув камінь_
сміх та страх напружену тримають рівновагу
і душу бережуть від каяття…
