***
Решти не треба… все інше залишиться в віршах,
Тиша розгойдує лишки минулих ночей,
Вийшло не вправно, заслони на вікнах розвішу,
Літо, а холод торкається голих плечей.
Шерхнуть слова на устах і не вимовить більше,
Жодного шепоту, шелесту ані плачу,
Шляху шукаю вернутись в насиджену нішу,
В затишку тім знавіснілім немає дощу.
Буде посуха, надщерблений червень минеться,
Яблуком зморщеним впаде в зіжовклу траву,
Щось невимовне спекотної ночі озветься,
Болісно тугою туго напне тятиву.
