Мені здавалось, що то змалку
Летять запитання: Чому, чому...
Чому ручай збігає в балку,
Чи стати річкою колись йому?
Чому пливуть хмарки пухнасті, білі
В безкраю неба далечінь,
Чому в матусі такі очі милі,
Як ніжно вона каже: "Відпочинь".
Чому, коли яскраво сонце сяє,
Обов'язково має бути тінь,
А виноградне гроно дозріває,
Якщо живиться від землі з корінь.
Чому роки так швидко промайнули,
Та хоч би скільки не пройшов доріг,
На ті питання, що в дитинстві були,
Чи ж то на кожне відповісти б зміг.
Чому, чому - поки життя триває -
Невичерпне пізнання джерело.
Коли ж ніяких вже питань немає,
То, мабуть, стиха щось від нас пішло.
