Замовк очерет. Вгамувалися хвилі.
Русалка купаву колише в руці.
В дзеркаллі полоще ніч крила безтілі,
Й свою таємничість зіллє по ріці.
Блукають у снах старі верби, причинні.
Поскрипують спогади в їхнім гіллі.
Качки поховались в густім лабузинні.
Маліє долина в синявій імлі.
Вродливий хлопчина стоїть біля чо́вна—
Невидима сила знов вабить сюди.
Чуття незвичайні навіює повня,
Приковує погляд його до води.
Чарівної вроди русалка – ундина
Й залюблений в неї пригожий юнак.
Кохання й приреченість в погляді дивнім—
Стихіям води він людина, чужак…
Пливе ніч червнева у сни феєричні,
Прокочує місяць в світанок путі.
Навколо дива неймовірні, незвичні—
Природа безумствує на самоті.
ви собі навіть не уявляєте, як я тішуся за вашу втрачену душу, думайте і далі так, та могилку доя душі вирийте, вона вам точно знадобиться.
І не беріться пророкувати комусь щось, с..., коли ВАС НЕ ПРОСЯТЬ, ЧОРТИХО!!!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, які емоції! Справді зачепило? Значить, у Вас серйозні проблеми із нервами.Навчіться епементарної культури спілкування. Успіху
Я очі заплющу і казку побачу,
Як Лукаш і Мавка ідуть до води.
А підла Килина усе оте бачить,
Їх Душі бажає згубить назавжди.
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, поете. І"Лісова пісня", і українські балади, і всесвітньо відомий твір "Тіні забутих предків". До цих творів ми ставимося, в першу чергу, як до зразків культури і народних уявлень
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Олексію. Звичайно, я не вірю у русалок, мавок, Того, що у скала сидить(не буду перераховувати усіх персонажів "Лісової пісні".Але це уявлення наших пращурів