Немає в світі більшої любові,
Як найніжніша мамина любов,
У поглядах, у серці, в кожнім слові
Без будь-яких обмежень і умов.
І ця любов віками не зітреться,
Я свято бережу, її як скарб.
У дні важкі лише вона озветься,
Прикрасить будні тисячами фарб.
А прийде радість – в сто разів примножить,
Без заздрощів, байдужості й образ.
І буде наче ангел, на сторожі,
І вбереже від помилок не раз.
Я вдячна Богу, що можливість маю
Щоденно знати мамину любов.
Блаженне щастя душу зігріває
В обіймах тихих маминих розмов.
Склонюсь на руки найтепліші в світі,
Як добре, коли поряд є вони.
І почуття, як весен буйноцвіття,
Торкаються життєвої струни.
Щиро дякую за відгук. Тема маминою любові вічна. Дуже люблю писати для мами і про маму. Вона - найперша прихильниця моєї творчості і найкращий критик Натхнення Вам!
