Скільки літ минуло? Скільки зим?
Був колись для мене ти чужим.
Та роки зуміли стерти все,
І тепер нас один вітер по життю несе.
Скільки відшуміло зим і літ?
На тобі зійшовся мабуть світ.
Хтось зненацька перепутав наші долі.
Як траву шовкову в чистім полі.
Хто тепер розплутає їх коси?
Тихий вечір, чи ранкові роси?
Чи омріяна чаклунка диво - ніч,
Що спішить до нас усе життя навстріч?
Скільки ж було виплакано сліз?
Скільки листя облетіло із беріз?
Та я вірила, і на життєвому путі,
Нам судилось одне одного знайти.
Не померкли наші чисті почуття,
Ми несли їх в серці все життя.
І тепер я вірю ти не скажеш,
Отого срашного: "Серцю не прикажеш"
05.01.2017 р.
