Нині рідній матусі букет теплих слів:
Цілі пригоршні - привід для свята...
Досягають літа висоти ясенів,
Їх росло на подвір”ї багато...
Досягають літа, а в них солод і сіль,
А у них уплелось, що вплелОся...
Попри радість широку, пекучий був біль,-
Все... у тому букеті вляглося
Ну та що я про сум у такий ювілей,
Коли мама в здоров”ї і силі?
І онукам , і правнукам – справжній єлей,
І донькИ цим насправді щасливі!
Співайте їй „Многая!” ангели всі
Вимолюйте силоньки в неба,
Хай усмішка буде в мами до ста
А більшого нам і не треба
Хай правнуків вибавлять руки її,
Хай мудрості вкрапить в дитинство.
Нам в „дітях „ ходити – сестрі і мені
Допоки живе материнство
Спасибі, що є материнська любов,
Що водить усіх нас по світу,
Що в серці живуть її гени і кров,
За казку дитинства зігріту