КРЕДО
О, так-так, буває доля всяка:
І ласкава, і лукава теж…
Не поможе швидкість тут ніяка,
Не об’їдеш і не обженеш…
Кожен ладен вірити у казку
І плекати казку цю в собі,
Скласти руки, здатися на ласку
Й виглядати мрії голубі.
А воно здалося б спозаранку
Вбік відкласти примхи-колючки…
На вікно повішати фіранку
Та брудні попрати сорочки…
Доля, друзі, - то залізна воля.
Розрахунок вірний і мета…
З ранніх літ мене привчала доля,
Що нема нічого просто так.
Звідси й кредо: у самопожертві,
Дії, русі, з потом на чолі…
У напорі, де таїться впертість,
Взяти своє щастя на землі!
І беру, воно таким по праву -
Щастя те - належиться завжди.
Набираю в ліву жменю й праву
І не знаю горя та біди!
Як в очах твоїх квітує небо,
Не похмуре, тільки голубе,
Отоді потягнеться до тебе
Добре все, а зле мине тебе!
Це рецепт від сивої бабусі,
З нас нікого не підводив він:
Хай там що - не падати на дусі,
Бо вставати тяжко із колін.
м. Львів автор Наталі Калиновська
Дякую за підтримку і тепло душі!
БУДЬМО! ЛЮБОВІ, МИРУ І КРАСИ ДУШІ! 
ЩИРО ДЯКУЮ, НАДЮ! 
