Ось-ось наступить рік новий
КАЛЕНДАР про це нам сповіщає.
Листок останній в ньому, не простий
По спогади в минуле посилає.
В собі зберіг багато днів, подій...
Та знав, як сходило й сідало сонце.
Лічили кроки з ним до нових мрій
Летіли дні, як птахи у віконце.
Не раз стелив весільний він рушник,
А молоді у вірності клялися.
Розходилися ті, хто не любив
Слова кохання річкою лилися.
Нових багато досягли вершин,
Розчарувань багато також мали.
Дороги наші, ніби серпантин
Життєву долю обвивали.
І на межі, коли стрічаєм рік новий
Назад нам озирнутись не завадить
Перш ніж просить дарунок чарівний
Послухаймо Всевишній що порадить.
Подякуймо йому за все житті
За сонце, схід якого зустрічаєм
Умиймо душі в річці доброти
й подякуймо за все, що споживаєм.
Уклін за посмішки своїх дітей,
і за здоров'я своїх рідних, близьких.
Поганих що не мали ми вістей,
Що не траплялись друзі слизькі.
І як очистим душу від гріхів -
Загадуймо тоді нові бажання...
і хай летять до Бога, мов птахи
Щоб був в нас МИР і ВІРА І КОХАННЯ.
Це правда, пані Любове! Дякувати треба Богу за наче б прості речі. Що ти ходиш, що радієш квітам, що дихаєш, любиш. Ми всі чекаємо якось чуда. А хіба це не чудо, що ми це все маємо і взагалі живемо?
Це правда, пані Любове! Дякувати треба Богу за наче б прості речі. Що ти ходиш, що радієш квітам, що дихаєш, любиш. Ми всі чекаємо якось чуда. А хіба це не чудо, що ми це все маємо і взагалі живемо? 
