́́́
Вже й листопад, а там дивись - зима
Накриє землю ковдрою пухкою.
Осінній вітер листя підійма,
Кружляє ним, складає під вербою.
Іду вже по барвистому саду,
На килим ляжу жовто-полум'яний,
Заплющу очі. В осінь забреду,
Почую, як летять з дерев каштани.
Біжиш до мене, усмішка в очах,
А білі руки, ніби білі крила,
Твій поцілунок, ночі при свічках,
Ми летимо на зоряних вітрилах.
Чаклунка осінь розіслала сни,
Туманом млосним розстелила ложе,
Торкнулася забутої струни,
Пожовклим листям у саду ворожить.
Та знаю я, солодка мить мине...
Боюсь відкрити навіть свої очі.
Залиш собі хоч крапельку мене
І я з тобою залишусь охоче.
Та вже сніжинка впала на плече,
Сон полетів на південь за птахами.
Вже й листопад... Як швидко час тече...
Ніхто не скаже, що було між нами.
Гарний, листопадовий настрій! Візьму в обране, може вийде написати романс... ( Правда, у мене про осінь і листопад вже є кілька пісень... Але ж забагато не буває...Заходьте, послухайте)
Гарний, листопадовий настрій! 
Візьму в обране, може вийде написати романс... 
