Мені б хотілось птахою летіти
І вітер обігнати навпрочки,
Тобі одному вік цілий зоріти
І найрідніші прасувати сорочки
Мені б хотілось радість розділити
І сумувати разом, як болить,
Мені б хотілось небо прихилити,
Коли б ішов ти Україну боронить...
Мені б хотілось променем тулитись
І цілувати рідну сивину,
Лягати разом, вдосвіта будитись,
Онуків наших виглядати вдалину
Мені б хотілось аж під саме сонце...
Та тільки так, щоб крила не спекти.
Але дивлюсь на нього крізь віконце
І так боюсь її, стрімкої висоти...
Щоб в день один нам разом відлетілось...
Мені хотілось
Цілком природні бажання ЛГ, Надіє! Гарно відображено! 
